СЕРІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КНИГИ «БУТТЯ» ©2002  рік Gerard Wakefield    http://www.creationism.org/wakefield/ http://www.creationism.org/ukrainian/piltdownbird_uk.htm

«Пілтдаунське курча» - чергова еволюційна підробка В 1999 році журнал National Geographic / «Нешенл Джиогрефік» опублікував фотографію істоти, яка буцім-то «доводила», що птахи еволюціонували від динозаврів. Під назвою Архаеорапто (Archaeoraptor), її було віднайдено в Китаї і з усіх рупорів сповіщали про те, що це «справжня ланка, якої бракувало в складному ланцюгу, який пов’язує динозаврів з птахами» (Sloan100). На фотографії було зображення істоти «з верхніми кінцівками звичайнісінької пташки і з хвостом динозавра» (Ibid.), а також це фото супроводжувалося таким коментарем: «Це саме та ланка, якої бракувало між земноводними динозаврами та птахами, які фактично могли літати» (Ibid.), і далі: «Ця закам’яніла знахідка з часів виявлення попередньої ланки під назвою Архаеоптерикс (Archaeopteryx) можливо, є найкращим доказом того, що птахи, фактично, еволюціонували з певних видів м’ясоїдних динозаврів (дромаеозаврів)» (Ibid. 101).

Piltdown Man in 1912

Related Fossil: Archaeopteryx

Однак в рубриці «Листи до редактора» у березневому випуску журналу (2000 рік) палеонтолог Ксу Ксінь (Китайська Академія наук) писав: «Скидається на те, що Архаеораптор складається з хвоста дромаеозавра і корпусу пташки». Після того, як репортер Луїс Сімонс провів журналістське розлідування, докопавшись до факту фабрикації, то він привідкрив «історію загадкової засекреченості та недоречної впевненості, нестримного суб’єктивного протиріччя, самозвеличення, мислення «видавати бажане за реальне», наївні припущення, людську помилковість, впертість, маніпуляцію, лихослів’я, обман, корупцію, і, понад усе, жахливу комунікацію. (Simons 128).

Один китайський фермер склеїв докупи дві окремі закам’янілості і продав їх як «одну» якомусь торговцю рештками, котрий «зізнавався, що часто продавав композити (тобто матеріали з двох або декількох окремих частин) (Ibid. 129). Це дійшло до Стефена Черкаса, дослідника-аматора динозаврів без жодних наукових кваліфікацій і він зв’язався з палеонтологом Філіпом Кюррі. Сімонс писав: «Кюррі був настільки зосереджений на інших проектах в різних куточках землі, які вимагали повного посвячення, що він швиденько прикрив проект під назвою «Архаеораптор» (Ibid. 130).

Кюррі мав застереження щодо цієї сумнівної закам’янілої рештки, однак він знехтував повідомити Крістофера Слоана, автора статті у 1999 році. Сімонс назвав це «найбільш нищівним ляпсусом безвідповідальності» з боку Кюррі (Ibid.). Закам’янілість була проаналізована професором Тімоті Роуі з Університету штату Техас, котрий стверджував: «Існує ймовірність того, що це була підробка» (Ibid.). «Кюррі надіслав колегу, техніка з питань по рештках Кевіна Ауленбека для того, щоб провести розслідування; Ауленбек зробив висновок, що ця закам’янілість була «екземпляром композитів».

Тим часом Черкас і Кюррі подали документ про цю закам’янілість в журнали Nature / «Нейтче» (Природа) та Science / «Сайенс» (Наука). Сімонс описує оригінальний документ:
 

«На п’ятій сторінці цього документу йшлося про те, що хвіст, який нагадував хвіст дромаеозавра на пташкоподібній істоті, свідчить про раніше невідомий елемент в ході еволюції птахів, які взяли свій початок від наземних динозаврів. Коротко кажучи, це було тим, про що Черкас висловився у журналі National Geographic / «Нешенел Джиогрефік» як «ланку, якої бракувало» (Ibid.).

Обидва журнали відхилили цю статтю (Ibid.131-132). Не зважаючи на їх відмови, журна National Geographic / «Нешенел Джиогрефік» не зупинився і в ньому з’явилася публікація зі своєю власною версією. Сімонс висловився про це чергове божевілля мес-мідія, назвавши його «концертом за участю песиків та поні для репортерів» (Ibid. 132).

Невдовзі Ксу повідомив Слоана: «Я впевнений на всі 100%, що Архаеораптор – це сфабрикований екземпляр» (Ibid.). Відразу ж після того, як факт підробки було розкрито, Черкас визнав, що він допустився «ідіотської, безглуздої помилки». Кюррі сказав, що то було «найбільшою помилкою в моєму житті». Слоан висловився: «Я затягував чудовисько» (Ibid.) Уїльям Аллен, головний редактор National Geographic / «Нешенел Джиогрефік» запитав: «Як так вийшло, що ми опинилися в такому безладі?» (Ibid.128). Cімонс дає відповідь: «Для деяких видатних палеонтологів, котрі бачили це … маленький скелет був довгоочікуваною відгадкою на загадковість еволюції» (Ibid.). Тобто вони бачили те, що хотіли бачити.

Критика була жорсткою. В одній із статей про двадцять найбільш грубих помилок в науці за останніх двадцять років, журнал Discover / «Дискавер» вніс до переліку і «Пілтдаунське курча», термін, який значився вже як підробка. Цей ярлик походить від Пілтдаунської людини, штучний композит з людського черепу та щелепи людиноподібної мавпи, який буцім-то «виявили» в 1912 році. (Newman 80). Аналогічно до того, як раніше палеонтологи «висунули» Пілтдаунську людину, вмираючи від бажання привести доказ еволюції людини за будь-яку ціну, сучасні вчені «висунули» і Архаеораптора з розпачу, аби довести те, що птахи еволюціонували від динозаврів.
 
    Посилання:

Newman, Judith. (2000). "Twenty of the Greatest Blunders in Science in the Last Twenty Years." Discover 21, no. 10.   [Ньюмен, Джудіт. (2000). «Двадцять найбільш грубих помилок в науці за останні двадцять років». Журнал Discover / «Дискавер» 21, №10.]

Simons, Lewis (2000). "Archaeoraptor Fossil Trail." National Geographic 198, no. 4.   [Сімонс, Льюіс. (2000). «Слідами закам’янілого архаеораптора». Журнал National Geographic / «Нешенел Джиогрефік» 198, №4.]

Sloan, Christopher (1999). "Feathers for T. Rex?" National Geographic 196, no. 5.   [Слоан, Крістофер. (1999). «Пір’я для тиранозавра?» Журнал National Geographic / «Нешенел Джиогрефік» 196, №5.]
 

Головна:  Українська

www.creationism.org