Цікава знахідка було виявлено в самому серці України, у Черкаській області, поблизу міста Канів (100 км від столиці), останнього пристановища відомого українського поета Тараса Шевченко.

У 1967 році під час будівництва котловану для Канівської гідроелектростанції в алювіальному піску на глибині 22 м був знайдений пень дуба.

Ця область в основному рівнинна, як і більшість території України, за винятком Кримського півострова і Карпат на заході. Тобто тут не спостерігається великої вулканічної активності, і температура на цій глибині невисока.

Вид з високого правого берега, могили Тараса Шевченко, вгору за течією Дніпра, водосховище й електростанція на задньому плані.

У поясненні також говориться: “як і інша деревина, що потрапила до подібних розумів, він підпав впливові процесів природного обвуглення і тому набув темного кольору. Наукова цінність цього експоната полягає в тому, що його залягання на значній глибині спростувало думку про те, що глибина товщі річкового алювію свідчить про велику геологічну давність самого алювію. Річ у тім, що дуб, від якого залишився цей пеньок, був зрубаний сокирою, про що яскраво свідчить поверхня зрубу. Отже геологічний вік пенька визначається часом появи на нашій території металевих сокир, а це трапилося не давніше як 3 тисячі років тому, лічачи від наших днів. Коротко кажучи, геологічний вік пенька – техноценовий”

Таким чином, не потребувалося мільйонів років для цього пенька, щоб опинитися на глибині 22 м, і щоб відбувся процес обвуглення.
 

Головна:  Українська

www.creationism.org